nikitanik: (Default)

Як завжди

Ну, хлопці, все ж таки
не з тюрми же я вийшов!
Поплескайте по плечу
простягніть мені руки
Але в очах у вас
холодна недовіра
немов би винен я
Бо'зна в чім, але винен

шукає кожний долю
коли знайде - тримає
і я своїм шляхом
ішов, як випадає
І ось живу, співаючи
ніби в кожному під'їзді
так, гроші маю я -
і це моя провина?

Платить кожний у свій час
як завжди
як завжди
як завжди

Але ж, друзі мої,
не став я кимось іншим
Вдягаюсь в кутюр'є
але ваш я, як раніше
І перед тим, як йти
до студій і до сцен
хотів напитися
я подихом кафе
де всі збирались ми
без зайвих домовлянь
Щоб когось з вас знайти
туди приходив я

Там по черзі платять всі
як завжди
як завжди

як завжди 

Більше перекладів можна бачити на сайті http://lyricstranslate.com/uk/translator/nikitanik12
 

Comme toujours

оригінал )

nikitanik: (Default)

 Я не боюся дороги
Треба подивитись, попробувати
меандри ямочок на спині
І все буде добре
Нас вітер понесе
 
Послання Великій Ведмедиці
і траєкторія руху
Випадкове фото
гарне, хоча й непотрібне
Вітер це розвіє
Зникне це все, але
нас вітер понесе


Пестощі і кулі
і рана, яка болить
Палац інших днів
минулих і майбутніх
вітер  це розвіє


Генетика за плечима
Хромосоми в атмосфері
Міжгалактичне таксі
і мій летючий килим
вітер  це розвіє
Зникне це все, але
нас вітер понесе


Подих минулих років
що може постукати в двері
І безкінечність доль
Вибираєш одну з них - і що можеш утримати?
вітер її розвіє

Під час морського припливу
коли кожний зводить рахунки
я беру  вглиб  своєї тіні
тебе - твій порох
Вітер  це розвіє
Зникне це все, але
нас вітер понесе

Більше перекладів французьких пісень українською можна побачити тут: http://lyricstranslate.com/uk/translator/nikitanik12

nikitanik: (ілюзія)
Пєарю Сайт
http://lyricstranslate.com/uk

Тут можна перекладати або шукати переклад будь-якої пісні будь-якою мовою. Російською мовою дуже багато пісень. Українською, на жаль, - в рази менше.

На сайті дуже просто зареєструватіся.
Я зареєструвався и виклав свої переклади з французької:

http://lyricstranslate.com/en/translator/nikitanik12

Гімн Марсельєза
Едіт Піаф Ні, не шкодую ні за чим
Сальваторе Адамо П
адає снег
Французька різдвяна пісня Слава вітру
Мішель Polnareff Холідейз

Приєднуйтесь, кому цікаво!








nikitanik: (надія)
  Holidays, oh holidays
C'est l'avion qui descend du ciel
Et sous l'ombre de son aile
Une ville passe
Que la terre est basse
Holidays
 
Holidays, oh holidays
Des églises et des HLM
Que fait-il le Dieu qu'ils aiment?
Qui vit dans l'espace
Que la terre est basse
Holidays
 
Holidays, oh holidays
De l'avion, l'ombre prend la mer
La mer comme une préface
Avant le désert
Que la mer est basse
Holidays
 
Holidays, oh holidays
Tant de ciel et tant de nuages
Tu ne sais pas à ton âge
Toi que la vie lasse
Que la mort est basse
Holidays
 
Holidays, oh holidays
C'est l'avion qui habite au ciel
Mais n'oublie pas, toi si belle
Les avions se cassent
Et la terre est basse
Holidays
 
Холідейз, о холідейз
Це літак, що пливе з небес,
І під його крилом
Проплива земля,
Як вона близька!
Холідейз
 
Холідейз, о холідейз
І церкви, і квартали міст -
Що робить там між ними Бог,
Їх любимий Бог?
Як земля близька!
Холідейз
 
Холідейз, о холідейз
І моря, і піски пустель
Пливуть під тінню літака
Води і піски
Як вони близькі!
Холідейз
 
Холідейз, о холідейз
Скільки неба і скільки хмар!
Не знаєш ти, не відаєш:
Стомлює життя,
Смерть уже близька.
Холідейз
 
Холідейз, о холідейз
Це літак, що пливе з небес.
О люба, ти не забувай:
Літаки ламаються,
А земля близька
Холідейз
 
 
nikitanik: (ілюзія)

Марсельєза (фр. La Marseillaise — «марсельська», «марселька») — найвідоміша пісня Великої французької революції, що стала гімном революціонерів. Зараз державний гімн Франції. Була також державним гімном Росії у період від Лютневої революції 1917 року до Жовтневої революції того ж року. Звучала як «Отречемся от старого мира»

Часто слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають


1.Ну ось, діти Вітчизни,
Прийшов наш славний день!
Проти нас тиранія
Підняла криваве знамено.
Чуєте, як у полях
Ревуть її люті солдати?
Вони сунуть прямо на вас,
Порізати ваших синів і подруг.

Приспів:
До зброї, громадяни!
Збирайте батальйони,
Вперед, вперед!
І хай наші лани
Просякнуть нечистою кров”ю!

2.Чого хоче ця орда рабів,
Зрадників, королів змови?
Для кого заздалегідь приготовані
Ці огидні ланцюги й кайдани?
Французи, для нас! О ганьба!
Яку лють це має викликати!
Вони сміють замишляти
Повернути нас до стародавнього рабства!

3.Як?! Ці когорти чужинців
Будуть хазяйнувати у наших домівках?!
Що?! Ці фаланги найманців
Поб”ють наших героїчних синів?
О Боже! Скуті по руках,
Ми будемо змушені зігнутися під ярмом,
Мерзенні деспоти стануть
Хазяями нашої долі?!

4.Тремтіть, тирани і зрадники,
Ганьба вам від нас усіх!
Тремтіть! Ваші батьковбивчі замисли
Нарешті отримають по заслузі!
Кожен є воїном, щоб битися з вами.
Якщо вони падуть, наші молоді герої,
Земля породить нових.
Проти вас кожен готовий битися!

5.Французи, героїчні бійці,
Наносьте й тримайте удари!
Щадіть тих нещасних,
Що воюють з нами проти своєї волі.
Але ці кровожерливі деспоти,
Але ці посібники Буйє,
Всі ці тигри, які безжалісно
Розривають груди своєї матері!

6.Свята Любове до Батьківщини,
Наведи і підтримай руки, що карають!
Свободо, люба Свободо,
Бийся разом із твоїми захисниками!
Хай Перемога під нашими прапорами
Поспішить на твої мужні поклики,
Хай твої вороги, конаючи,
Побачать твій триумф і нашу славу!

(7.Ми почнемо свій шлях,
Коли наших старших уже не буде.
Ми знайдемо тут лише їхній прах
І тільки сліди їхньої доблесті.
Ми б не хотіли  пережити їх,
А краще - розділити їхню могилу.
Для нас це буде велика честь -
Помститися за них або піти за ними слідом.)

nikitanik: (ілюзія)
Déclaration des Droits de l’Homme et du Citoyen de 1793

http://fr.wikisource.org/wiki/D%C3%A9cla...en_de_1793

Article 35

Quand le gouvernement viole les droits du peuple, l’insurrection est, pour le peuple et pour chaque portion du peuple, le plus sacré des droits et le plus indispensable des devoirs.

Коли уряд порушує права народу, повстання є самим священним з прав і найнеобхіднішим з обов"язків (як для всього народу, так  і для кожної його частини)
(переклад мій)
nikitanik: (ілюзія)

Підрядковий переклад:

Ні! ні і ні.
Ні! не шкодую ні за чим -
ні за добрим, що мені зробили,
ні за злим -
тепер все одно!

Ні! зовсім ні.
Ні! не шкодую ні за чим,
заплатила, кинула й забула -
на минуле плювать!

Усі  спогади
кинула у вогонь,
печальні й радісні -
їх більше не треба.

Покинуті любові
і всі їхні тривоги
кинуто назавжди -
все починаю з нуля.

Ні! точно ні.
Ні! не шкодую ні за чим!
Бо життя, щасливе життя
тільки починається - з тобою
оригінал )
nikitanik: (ілюзія)
1. Енергійність і фізична витривалість.
2. Уміння зосередитись на головній перспективі
3. Чутливість до інших
4. Гнучкість
5. Здатність толерувати конфлікти
6.  Здатність контролювати своє его, а іноді проковтнути свою гординю

Джерело: http://www.atlantico.fr/decryptage/six-traits-caractere-qu-faut-avoir-absolument-pour-reussir-dans-vie-829349.html
nikitanik: (ілюзія)
В інтернеті викладено цей переклад з помилкою. А саме: останній рядок шостої (VI) глави в Бодлера звучить так: — Tel est du globe entier l'éternel bulletin. Очевидно, що правильний переклад має бути таким: От світу нашого довічний бюлетень! (В інтернеті скрізь викладено цей рядок з помилкою: Од світу нашого довічний бюлетень! - що взагалі позбавлає цей рядок будь-якого сенсу)

I
Дитя, закохане у мапи та естампи,
Вбирає світотвір очима ранніх літ!
Такий широкий світ в вечірнім світлі лампи,
I в згадках молодих такий маленький світ!

От вирушаєм ми. В томліннях і тривогах
Горять у нас серця... Бажання, гіркість, гнів,-
I ми колишемо у ритмі хвиль розлогих
Безмежність наших дум на тісноті морів

Той, утікаючи з безславної вітчизни,
А той одкинутий вітчизною - пливуть...
А третій, щоб забуть жіночих уст трутизну,
Від чар Цірцеїних рушає в дальню путь.

Він звіром стати мав. I от утік з неволі
На світло і простiр, під інший небозвід.
Хай сонце припіка, мороз обличчя коле,
Із губ стираючи гидких цілунків слід...

Та справжні мандрівці - то ті, що від'їжджають
Без цілі і мети... Серця легкі, як дим,
Вони призначення і долі не втікають
I мають на устах завжди одно: "Пливім!"

Бажання в них і сни як хмарок переливи,
Мов новобранець той, що догляда гармат,
Про втіхи снять вони, незнані і мінливі,
Що навіть імені у мові їм нема.

VI

Та й не забудемо ще речі головної!..
Ми, й не шукаючи, скрізь бачили одне -
На кожному щаблі драбини життьової -
Гріха безсмертного видовище нудне.

Ми жінку бачили: невільниця одвіку,
Самозакохана, несита і дурна...
Мужчину бачили: пожадливий і дикий,
Служник невільниці, загиджений до дна

Скрізь у пошані кат, а праведника гнано,
На святі - бeшкети і крові п'яний клич
Скрізь панування яд знесилює тирана,
А люд боготворить його пастуший бич

Релігій без кінця. Зарозумілі й ниці
Розташуватися хотять у небесах,
I святість на гвіздках, у вбогій власяниці,
Розкошів зазнає - немов у подушках.

Людина, як раніш, од власних сил п'яніє;
Нестримна, як була у давню давнину
Грозиться богові в зухвалій агонiї:
"Тебе, владико мій, мій образе, клену!"

Найбільші ж мудреці із людської отари
Втікають, щоб себе п'янити день у день
I в опії знайти безмежні, райські чари,-
От світу нашого довічний бюлетень!

VIII

Смерть... давній капітан. Пора! Напнім вітрило
Цей край докучив нам. О смерте! смерте! в путь
Довкола - океан, і небо як чорнило,
I лиш в серцях у нас твої огні цвітуть.

Пролий отруту нам, в ній радість нам світає.
Наш мозок спалено, жадоба серце рве -
Пірнуть в бездонний глиб (пекельних мук чи раю?),
У глиб НЕЗНАНОГО, щоб віднайти НОВЕ.


переклад тих самих рядків Цвєтаєвою )
nikitanik: (ілюзія)

Переклад (не мій):
Моє тіло і розум в повному здоров'ї; я сповнений любові до дружини і дітей. Я люблю життя і бажаю лише збереження моєї раси і мого духу. І все ж, на схилі своїх днів, при вигляді великої небезпеки, що загрожує моїй батьківщині, Франції, і всій Європі, я зобов'язаний діяти, поки ще є сили. Я вважаю, що повинен пожертвувати своїм власним життям для того, щоб пробудити співвітчизників від летаргічного сну. Я приношу в жертву те, що залишилося від мого життя в знак протесту. Я вибираю глибоко символічне місце, милий моєму серцю Собор Паризької Богоматері, зведений генієм моїх предків на місці ще більш давнього культу, в пам'ять про наше велике походження.

У той час як люди сковують себе ланцюгами власного тілесного існування, мій жест є актом волі. Я приймаю смерть для того, щоб пробудити заціпенілі свідомості. Я повстаю проти року долі. Я повстаю проти отрут, що знищують
душу , проти індивідуалістичності бажань, що розривають наш зв'язок з корінням і традиційними формами буття, зокрема з родиною - фундаментом нашої багатотисячолітньої цивілізації. Виступаючи на захист ідентичності кожного з народів у себе вдома, я повстаю проти злочинного заміщення нашого народу іншими.

Домінуючий на даний момент дискурс по вуха загруз у подвійних стандартах і Європейцям доведеться рано чи пізно справлятися з наслідками цієї двозначності. Не маючи родової релігійний системи, що є надійним якорем в безодні непостійності, з часів Гомера нас все ж об'єднує загальна родова пам'ять, криниця вічних цінностей, які послужать підставою для нашого майбутнього відродження, у метафізичному відриві від царства кількості - причини всіх бід сучасного світу.

Я заздалегідь прошу вибачення у всіх тих, кого моя смерть змусить страждати; насамперед у моєї дружини, дітей і онуків, а так само друзів і відданих мені соратників. Але я не сумніваюся, що як тільки біль втрати вщухне, їм відкриється справжнє значенням моїх дій і вони з гордістю вигнаний печаль. Я б хотів, щоб ці люди навічно згуртувалися. У моїх останніх творах вони знайдуть відомості, які передбачають і пояснюють мої дії.

переклад російською:


Моё тело и ум в полном здравии; я преисполнен любви к жене и детям. Я люблю жизнь и чаю лишь сохранения моей расы и моего духа. И всё же, на закате своих дней, при виде великой опасности, угрожающей моей родине, Франции, и всей Европе, я обязан действовать, пока ещё есть силы. Я считаю, что должен пожертвовать своей собственной жизнью для того, чтобы пробудить соотечественников от летаргического сна. Я приношу в жертву то, что осталось от моей жизни в знак протеста. Я выбираю глубоко символическое место, милый моему сердцу Собор Парижской Богоматери, возведённый гением моих предков на месте ещё более древнего культа, в память о нашем великом происхождении.

В то время как люди сковывают себя цепями собственного телесного существования, мой жест является актом воли. Я принимаю смерть для того, чтобы пробудить оцепеневшие сознания. Я восстаю против рока судьбы. Я восстаю против отравляющих душу ядов, против индивидуалистичных желаний, что разрывают нашу связь с корнями и традиционными формами бытия, в частности с семьёй - фундаментом нашей многотысячелетней цивилизации. Выступая в защиту идентичности каждого из народов у себя дома, я восстаю против преступного замещения нашего народа иными.

Преобладающий на данный момент дискурс по уши погряз в двойных стандартах и Европейцам придётся рано или поздно справляться с последствиями этой двусмысленности. Не имея родовой религиозный системы, являющейся надёжным якорем в пучине непостоянства, со времён Гомера нас всё же объединяет общая родовая память, кладезь вечных ценностей, которые послужат основанием для нашего грядущего возрождения, в метафизическом отрыве от царства количества - причине всех бед современного мира.

Я заранее прошу прощения у всех тех, кого моя смерть заставит страдать; прежде всего у моей жены, детей и внуков, а так же друзей и преданных мне соратников. Но я не сомневаюсь, что как только боль утраты утихнет, им откроется истинное значением моих действий и они с гордостью отринут печаль. Я бы хотел, чтобы эти люди навечно сплотились. В моих последних произведениях они найдут сведения, предвосхищающие и объясняющие мои действия.

Джерело
http://vk.com/wall-39340950_30676
nikitanik: (ілюзія)
Сьогодні у Франції вихідний день на честь Свята перемоги 1945-го (Fête de la victoire de 1945). Це державне свято, французи  вшановують пам”ять своїх мертвих і прославляють  живих героїв. Війна з фашистами висвітлюється як боротьба за свободу і демократію.

Був у цій боротьбі один надзвичайний день - 18 червня 1940 року. У цей день генерал де Голль вперше виступив з Лондона по радіо Бі-Бі-Сі. Промова 18 червня увійшла в історію Франції як текст, що поклав початок французького Опору і є його символом.

Тоді легітимний коаліційний уряд  - уряд національної зради маршала Петена -  припинив опір гітлерівцям, а потім і вступив з нацистською Німеччиною у «рівноправний» союз. Всупереч цьому де Голль закликав французів до боротьби, за що воєнний трибунал Петена  заочно засудив генерала до розстрілу. Та він не зважав на це -  перебуваючи у повній залежності від волі британського прем’єра Черчилля та його міністрів,  де Голль буквально не на життя, а на смерть бився, відстоював перед Черчиллем (а потім і перед Рузвельтом) суверенні права майбутньої вільної Франції.

Українського перекладу знаменитої Промови 18 червня в інтернеті я не знайшов, отже, пропоную власний її переклад з французької:

Промова 18 червня

Шарль де Голль

18 червня 1940

Керівники, що протягом багатьох років стояли на чолі французької армії, -  сформували уряд.

Цей уряд, виправдовуючись поразкою наших армій, вступив у контакт з ворогом, з метою зупинити бойові дії.

Так,  ворожі сили -  механічні, наземні  і повітряні сили супротивника – нас буквально затопили. Нескінченна кількість всіх цих танків і літаків, а також німецька тактика змушують нас відступити.

Але -  останнє слово – хіба воно вже сказано? Надія – хіба вона повинна вже зникнути? Ця поразка – вона вже остаточна?

НІ!

Вірте мені, я знаю, що говорю. Нічого ще не втрачено для Франції! Ті ж самі засоби, що призвели до поразки, - вони ж і принесуть нам перемогу. Тому що Франція не самотня! Вона не самотня! Їй-бо, не самотня! За нею – величезна Імперія. Франція може об”єднатися з Британською імперією, яка тримає море і продовжує боротьбу. Франція може використати всю могутність промисловості Сполучених Штатів.

Ця війна не обмежиться нашою багатостраждальною країною. Бій за Францію не є вирішальним, оскільки ця війна – світова.

Усі помилки, усі затримки, всі страждання – вони не завадять тому, що в один прекрасний день світ знайде засоби  розчавити ворога. Тому що від цього залежить, - бути йому чи не бути.

Я, генерал де Голль, що зараз знаходжусь у Лондоні, я закликаю всіх французьких офіцерів і солдатів. Всіх, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди, зі зброєю або без неї. Я закликаю інженерів і робітників – тих, хто вже у Британії, і тих, хто ще прибуде сюди – я закликаю всіх вас зв”язатися зі мною.

Що б не сталося, полум'я французького Опору не повинно згаснути - і не згасне.

Завтра, як і сьогодні, я буду говорити з вами тут, на Радіо з Лондона.

***********

Appel du 18 juin французькою мовою

nikitanik: (ілюзія)
Жалюгідний, ви сказали «жалюгідний»? Як це жалюгідно!

Я народився у 1948-му, почав працювати з 14 років – шрифтувальником, вантажником, потім драматичним артистом. Я завжди платив податки -  незалежно від фіскальної ставки, при всіх урядах.
І ніколи не зневажав своїми обов*язками. Історичні фільми, в яких я знімався, відображають мою любов до Франції і до її історії.
Видатніші, ніж я, особи були вислані з нашої країни або самі залишали її.
На жаль, робити тут більше нічого, -  але я продовжую любити французів і цю публіку, з якою  розділено стільки емоцій! Я їду, тому що ви рішили, що успіх, творчість, талант, відмінність від інших кінець кінцем, - все це  повинно бути санкціоновано.
Я не прошу похвали, але міг би розраховувати щонайменше на повагу.
Жодного з тих, хто залишив Францію, не образили так, як мене.
Я не маю пояснювати причини свого вибору, вони є численними і дуже особистими.
Я їду, сплативши за 2012 рік 85% податку на доходи. Але я збережу дух Франції, який був прекрасним -  і таким, сподіваюся, і залишиться.
Я повертаю свій французький паспорт і відмовляюся від соціального страхування, яким  жодного разу не скористався. У нас більше немає спільної батьківщини, я істинний європеєць, громадянин світу, як завжди навчав мене батько.
Вважаю жалюгідною жорстокість правосуддя до мого сина Гійома: хлопця було засуджено до трьох років ув*язнення за 2 грами героїну, тоді як інші уникають тюрми за набагато серйозніші проступки.
Я не кидаю камінь  в тих, хто має високий холестерин, тиск,  діабет, вживає алкоголь або куняє за кермом своїх мотоциклів: адже я – один з них (як люблять повторювати ваші улюблені ЗМІ).
Я нікого не вбив; здається, не скоював негідних вчинків; за 45 років  заплатив 145 млн євро податків, створив 80 робочих місць...
Не треба мене ні жаліти, ні хвалити, -  але слово «жалюгідний» я відкидаю.
Хто ви такий, щоб так мене судити, я питаю вас, пане Еро, прем’єр-міністр пана Олланда, я запитую вас: хто ви такий? Незважаючи на мої ексцеси, апетит і любов до життя, -  я істота вільна,  пане, і залишуся з вами  ввічливим.
nikitanik: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] inosmi_rss at Борис Акунин: Чтобы тебя услышали, надо говорить громче
Сегодня Григорий Чхартишвили открыто заявляет о своем мнении. Его называют одним из величайших деятелей современной российской литературы, а произведения писателя продаются миллионами экземпляров и по ним снимают фильмы. Хотя Акунин пришел в литературу поздно, сейчас он хочет воспользоваться своим именем, чтобы заявить о своем недовольстве российской политикой.
******
Від себе: inosmi переклали назву статті неправильно. Акунін не закликає "говорить громче", щоб тебе почули. В оригіналі стаття називається « L'importance de se faire entendre » - "Важливо бути почутим", "Важливо діяти так, щоб тебе почули".

nikitanik: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] texty_ua at ЯК ВРЯТУВАТИ ФРАНЦІЮ. БЮРОКРАТІЯ ДОВЕЛА ВЕЛИКУ КРАЇНУ ДО РУЧКИ


Наступної неділі у Франції відбудуться президентські вибори. Але не залежно від того хто переможе проблеми країни настільки глибокі, що прізвище президента мало, що змінює. Що буде, коли слава більше не сяє, а національна ідентичність слабшає. Якщо основи Франції — єдина культура та спільний спадок — розпадаються? Середній клас у Франції, переслідує «відчуття неминучого зникнення». Зарплати не зростають достатньо швидко з 1980-их; соціальні ліфти не працюють; безробіття зростає, руйнуючи життя людей, позбавлених підтримки родини; придбати нерухомість неможливо; перспективи забезпеченої старості зникають із року в рік. «Чи можна врятувати Францію?» стаття Мішеля Ґурфінкеля з'явилась в травні 2007 року в журналі «Commentary». Автор присвятив її виборам Президента Франції, які відбувались того ж року, але поставлене в ній питання та охоплене коло проблем актуальні і сьогодні.

Переклад і адаптація: Comentaries, учасник спільноти ТЕКСТІВ
Автор: Michel Gurfinkiel, http://www.commentarymagazine.com

(Читати більше)


nikitanik: (Default)

По довгій білій дорозі
Білий від білого снігу
Прямує старий пан
З посохом у руці.
А над ним у кронах дерев
Свистить вітер,
Навіває йому пісню
Яку він співав з дитинства:
(приспів)
«Слава вітру, слава вітру,
Слава зимовому вітру!
Що свистить і віє
Серед високих ялин.
О!
Слався, зимо, слався, зимо,
Слава зимовій стужі,
Сніжкам, Новому Року...
З Новим Роком, бабусю!
Веселого Різдва!
Коли  тисячі свічок затепляться,
Коли нічні дзвони
Співатимуть до небес.
О!
Слава вітру, слава вітру,
Слава зимовому вітру,
Що повертає дорослим
Їхні  дитячі спогади»

2
І ось старий пан
Заходить у наше селище.
Це час, коли все стає благом
І тіні танцюють біля домашнього вогнища.
І в кожний дім
Проникає дух свята
Всюди накриті столи
і чути ту саму пісню:
(приспів)
(підрядковий переклад, максимально відповідає змісту, але не співпадає з розміром) 

nikitanik: (Default)

Падає сніг...А ввечері ти не прийдеш.
Падає сніг, - а серце вкривається чорним.
Цей шовковий кортеж  весь у білих сльозах,
Птаха на гілці плаче - наводить чари...

«Ти не прийдеш увечері!» - криком кричить мій відчай,
А сніг кружляє  - паморочлива карусель....

Падає сніг... увечері ти не прийдеш.
Падає сніг... все навколо – біла розпука,
Смутна безнадія, холод і  відсутність,
Осоружне  мовчання  і  біла самотність.

 «Ти не прийдеш увечері!» - криком кричить мій відчай,
А сніг кружляє - паморочлива карусель...

 

 Tombe La Neige у виконанні автора шансоньє Салваторе Адамо
http://www.youtube.com/watch?v=HbF8HszsfEM

Tombe La Neige у виконанні Олега Скрипки. Скрипка виконує цю пісню як "жорстокий циганський романс"
http://www.youtube.com/watch?v=bP6Kaaf4cnY
 


nikitanik: (Default)

Виявляється, в інтернеті немає повного дослівного перекладу Марсельєзи ні українською, ні російською мовами. Тому зробив такий переклад, намагаючись якомога точніше передати зміст оригіналу - La Marseillaise

1.Ну, діти Вітчизни,
Прийшов наш славний день!
Проти нас тиранія
Підняла криваве знамено.
Чуєте, як у полях
Ревуть її люті солдати?
Вони сунуть прямо на вас,
Порізати ваших синів і подруг.
 

Приспів:
До зброї, громадяни!
Збирайте батальйони,
Вперед, вперед!
І хай наші лани
Просякнуть нечистою кров”ю!

2.Чого хоче ця орда рабів,
Зрадників, королів змови?
Для кого заздалегідь приготовлені
Ці огидні ланцюги й кайдани?
Французи, для нас! О, ганьба!
Яку лють це має викликати!
Вони сміють замишляти
Повернути нас до стародавнього рабства!

3.Як?! Ці когорти чужинців
Будуть хазяйнувати у наших домівках?!
Що?! Ці фаланги найманців
Поб”ють наших героїчних синів?
О Боже! Скуті по руках,
Ми будемо змушені зігнутись під ярмом,
Мерзенні деспоти стануть
Хазяями нашої долі?!

4.Тремтіть, тирани і зрадники,
Ганьба вам від нас усіх!
Тремтіть! Ваші батьковбивчі замисли
Нарешті отримають по заслузі!
Кожен є воїном, щоб битися з вами.
Якщо вони падуть, наші молоді герої,
Земля породить нових.
Проти вас кожен готовий битися!

5.Французи, героїчні бійці,
Наносьте й тримайте удари!
Щадіть тих нещасних,
Що воюють з нами проти своєї волі.
Але ці кровожерливі деспоти,
Але ці посібники Буйє,
Всі ці тигри, які безжалісно
Розривають груди своєї матері!

6.Свята Любове до Батьківщини,
Наведи і підтримай руки, що карають!
Свободо, люба Свободо,
Бийся разом із твоїми захисниками!
Хай Перемога під нашими прапорами
Поспішить на твої мужні поклики,
Хай твої вороги, конаючи,
Побачать твій триумф і нашу славу!

7.Ми почнемо свій шлях,
Коли наших старших уже не буде.
Ми знайдемо тут лише їхній прах
І тільки сліди їхньої доблесті.
Ми б не хотіли  пережити їх,
А краще розділити їхню могилу.
Ми матимемо високу гордість
Помститися за них або піти за ними слідом.
 

nikitanik: (Default)

Господи, навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Я не прошу чудес і видінь,
але я прошу:
Господи, дай мені  сили на кожний буденний день!
Навчи мене  бути уважним і винахідливим, щоб міг я у потрібну мить 
скористатися своїми знаннями і досвідом.
Навчи мене правильно розподіляти свій час.
Дай  мені мудрість відрізнити суттєве від вторинного.
Я прошу сили, влади над самим собою і почуття міри - для того,
щоб не марнувати своє життя,
але розумно і правильно
організовувати  кожний свій день.
Господи, допоможи мені бути тут і зараз
і сприймати кожну мить як найважливішу.
Даруй мені ясне розуміння,
що труднощі і поразки – це невід”ємна складова нашого життя,
і саме вони роблять нас дорослими і духовно зрілими людьми.
Допоможи мені зрозуміти тих, хто знаходиться  “на дні”.
Господи, дай мені не те, чого я ХОЧУ – але те, що мені насправді потрібно.
Навчи мене мистецтву маленьких кроків!

Seigneur, apprends-moi l'art des petits pas


Profile

nikitanik: (Default)
nikitanik

October 2015

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
181920212223 24
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 05:19 am
Powered by Dreamwidth Studios