nikitanik: (Default)
 В мене питає знайома, в якої дочка-студентка хоче вдосконалювати свою українську мову. Вони вже давненько живуть у Франції, і дівчина позбавлена мовного середовища, але прагне розмовляти українською. Скоро до них у гості приїжджають родичі з Києва, і жінка просить порадити кілька сучасних художніх українських книжок, написаних не дуже складною мовою і які можна вільно купити на Петрівці чи у книжковому магазині (щоб родичі купили і привезли).
Дякую наперед!
Додано: можливо, хто знає сучасні жіночі романи і детективи українською?
nikitanik: (ілюзія)

- Якби ти могла і-або мусила долучитися до створення "Української ідеї", то що б ти запропонувала до втілення?

- Ну та власне, я не думаю, що всі українські проблеми полягають у відсутності якої-небудь великої ідеї. Великі ідеї бувають безглуздими і небезпечними.

Мені більше до вподоби багато малих. І одна з таких малих ідей – підняття рівня освіченості, а отже, ввічливості, а отже, поваги до Іншого всіма можливими способами. Цей процес починається якраз знизу, з тут і тепер, з нас з вами.

Якби така маленька ідея – повага до іншого, була нормативною, то гопота ніколи не набула б в Україні привілейованого статусу. А вона всюди, і серед тих, що сповідують, умовно кажучи, українську ідею, і серед тих, хто вважає себе прибічником "руского міра".

Груба сила взагалі непритаманна українському менталітету, тому "огопіння" суспільства виглядає таким абсурдним. В голові мусить бути ще щось – однієї великої ідеї замало.

З інтерв"ю Тані Малярчук

nikitanik: (ілюзія)
Дякую за цю інформацію мшф chitelnik

контекст:
— Ким же ви починали війну? — спитав майстер у Валерія Максимовича.

А вони усміхнулися та й кажуть:

— Сержантом. Ми, українці, кажуть, усі потенціальні сержанти, бо любимо так, щоб і командувати трохи, і підчинятись...

Майстер як засміється та головою кив, кив... І хлопці засміялися, хоч і не зрозуміли: як це — потенціальний?

Григір Тютюнник, "Смерть кавалера" (гл.ІІ)

http://pilipyurik.com/index.php?Itemid=7...mitstart=2
nikitanik: (ілюзія)
У всьому світі культурну діяльність фінансує або держава, або приватні фонди...

http://litakcent.com/2013/04/17/hto-platyt-nashym-pysmennykam/

побачив у zzzulfiya
nikitanik: (Default)
— Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному не-згоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.
— Йа фатер! Ми будемо нищити їх, лише поскільки кожний солдат мусить убить ворога і позбавить честі ворогиню. Я зрозумів тебе. Дальше вони самі будуть нищи-ти один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!
— Я бачу, хлопчику, тебе дечому навчили. Їх треба розбити, поки вони не очуха-лись од своїх помилок. Якщо ж не встигнем — ми пропали.
— Фатер, я їх озброю! Я дам одному брату зброю, другому ні, от вони й вороги до смерті!

http://svitslova.com/literatura/teksty/1680-ukrajina-v-ogni-dovjenko.html?start=7

nikitanik: (Default)

Статья об украинской литературе в журнале "Знамя" 2012, N2
Инна Булкина – критик, постоянный автор журнала "Знамя". Живет в Киеве.
Очень интересная статья
http://magazines.russ.ru/znamia/2012/2/bu15.html

Profile

nikitanik: (Default)
nikitanik

October 2015

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
181920212223 24
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 05:19 am
Powered by Dreamwidth Studios