nikitanik

http://tsn.ua/glamur/top-10-znakovih-pisen-dlya-ukrayini-vid-dikih-tanciv-ruslani-do-putin-hu-lo-vid-narodu-364206.html

Crossposts: http://nikitanik.livejournal.com/133848.html

Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»

"Василь Кирилич - Ой Морозе, Морозенку" (Watch on YouTube)

Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!

Ой не так вся Україна,
Як рідная мати,
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.

«Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися,
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!»

«Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!»

Із-за гори, із-за кручі
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.

Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.
Козаків лягло чимало,
А татар — утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар — утроє.

Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.

Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята —
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Замучили молодого
Вороги прокляті!

Вони, ж його не стріляли
І на чверті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.

Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»

Crossposts: http://nikitanik.livejournal.com/133300.html

Originally posted by

saint_daemon at Приятно познакомиться, Нострадамус

Этой песне уже лет десять, если не больше. И вообще-то она написана просто про обычные сельские будни. Но внезапно стала адово актуальной в последние месяцы.
На видеоряд не обращайте внимания.

"" (Watch on YouTube)

Влітку їздив до бабусі – їв пампушки з маком,
Та простояв на городі цілий місяць раком!
От піду, візьму лопату, та у річці втоплю –
Такі гади колоради з‘їли всю картоплю!

Бач, свиня в хліві свиняче жере все, і жере.
А тоді, вже як наїсться, де попало сере.
Потягну її за вуха та у річці втоплю –
Такі гади колоради з‘їли всю картоплю!

Із дівчатами гуляли в клубі і за клубом,
Цілувались, милувались під високим дубом.
Потім місяць лікувався... Я ж ту хвойду втоплю!
Такі гади колоради з‘їли всю картоплю!

Виганяли самогонку, виганяли з куба.
Як хильнув, то вже подумав, що уріжу дуба.
Я у тому самогоні свою тугу втоплю:
Такі гади колоради з‘їли всю картоплю!

У сусіди на шпалері намальован танчик,
А нахабні наркомани викрали весь хавчик.
Я піду, вкраду їх ширку та у річці втоплю!
Такі гади колоради з‘їли всю картоплю!

Тракториста дядю Васю кинули надворі,
Десять хлопців і дівчина хекають в коморі.
Ми уміємо гуляти, треба ще налити,
Бо нема чого копати, тільки є що пити.
У Америці скотина дохне від скорботи,
Буш від сорому накакав у свої чоботи.
От Колумб – така падлюка, як знайду, то втоплю –
Їхні ж гади колоради з‘їли всю картоплю!

Звили давно гнізда лелеки
І близькі мої стали далекими
Вклеєні фото на пам’ять
В наступний альбом

Хлібом одним ситі й напоєні
Часом болять рани загоєні
А кому мало як завжди
Сидять за столом

Приспів:
Дайте нам бути такими, якими ми є
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак
Дайте нам бути такими, якими ми є
Тому, хто чує давно вже все ясно й так

Зайві слова кимось та й сказані
Вільні думки недопоказані
Пальці стискають метал
А мовчить мікрофон

Тайни давно стали відомими
Друзі чомусь стали знайомими
Всі хочуть встигнути сісти
В останній вагон

Приспів (2)

Originally posted by

nazavzhdy at Горіла Шина

Originally posted by

ruda_pani at Горіла Шина

Настоящий гимн украинской революции. Потрясающая песня. Слушаю третий раз и наслушаться не могу.
Интересно, что это переделка традиционной украинской национальной свадебной песни

"Горiла сосна, палала, там, де дiвчина стояла..."

Теперь - "Горiла шина, палала, там барикада стояла..."

В оригинале народной песне девушка прощается со своей свободой и невинностью.
В переделке украинцы (и Украина) прощаются со своей коррумпированной незаконной властью и, как и девушка в песне, начинают новую жизнь.

"" (Watch on YouTube)

Слова: Олег Собчук	Музика: Віктор Цой
Виконує: С.К.А.Й.

Замість тепла - хижа імла,
Замість надій - дим,
Замість вірити в себе -
Ми віримо снам.
Наші права - це порожні слова,
Для тих хто керує всім.
Та недовго чекати залишилось нам.

Приспів:
Ми прагнемо змін! Зміни єднають серця!
Ми прагнемо змін! "Їх" час добігає кінця!
Наша віра і розум нас у майбутнє ведуть!
Ми прагнемо змін! І зміни прийдуть!

Ми блукали по колу,
Вертались назад,
Але ми не втрачали мрій!
Ми шукали дорогу і вірили сонце зійде.
Ми втомились від гасел промов та тирад,
Ми вимагали дій!
Відчуваючи зміни, ми знали що день наш прийде.

Приспів.

І угору здіймаються руки міцні,
І стає плече до плеча.
В наших лавах кожен відчує, що він не один
Перед нами не встояти жодній стіні
І не варто ховати ключі -
Все одно ми відкриємо двері, двері до змін!

Приспів. (2)

І зміни прийдуть!

Originally posted by

menudo_culete at когда мы были молодыми (с)

Форменное проклятие - помнить всю ту чушь, которую неслось в положенное на чушь время.

Вот такую:

- "вот если два языка совсем не сродственны, то хороший, адекватный худперевод между ними возможен. А между близкими языками - никак, это профанация и балаган".

по поводу категоричности первой части - судорожно смеюсь. Сказано было сильно книжным ребенком, читавшим много, жадно, беспорядочно, но ни одного языка, "далеко сродственного" родным языкам, не знавшим.
~~Теперь мне ближе лурковское определение: "художественный перевод вообще не нужен никому, кроме переводчика".~~
По второй части - можно утешиться тем, что Арсений Тарковский тоже высказывался в таком духе.

- "песни Владимира Семеновича мог петь только сам Владимир Семенович. Любой другой исполнитель, если у него есть совесть и чувство, должен ограничиться собственной кухней. Потому что это профанация и балаган".

травмы от джигурды зарастают небыстро

- в 2000 году: "сомневаюсь, что кто-то через десять лет Олега Скрипку слушать будет, это же профа..."

(заслоняясь) ну не нравился он мне тогда! я его и слушать-то начала году так в 2003

Зачем я это вспоминаю?
а было мне явление,
опровержение типа "Три в одном":

"" (Watch on YouTube)

уверена, Высоцкому понравилось бы. Он музыкант был. И другого музыканта оценить бы сумел. (и я не помню у него ничего, похожего на украинофобию - к чести Владимира Семеновича). ~~А уж в том, что наклюкаться горилочки вместе они сумели бы знатно - и вовсе никаких сомнений не возникает~~.

эх, молодость... "ну хіба розум є??? є??? є-егегеге ???" (с) :))))

"" (Watch on YouTube)

утім, як би там і що би там не було - Щедрий вечір, добрий вечір :))

"" (Watch on YouTube)

і новіший, ще гарніший

"" (Watch on YouTube)

смачної куті :))

о 20.00 у прямому ефірі 1+1 фінал "Битви хорів".

На одній сцені знову зберуться всі 120 учасників з восьми хорів разом із зірковими тренерами. За головний приз у 500 тисяч гривень на розвиток колективу боротимуться 3 хори-фіналісти - хор Руслани зі Львова,Ірини Білик з Севастополя та донетчани під керівництвом Злати Огневич.

У рамках ефіру кожен хор виконає по одній композиції, а хори-фіналісти зі своїми наставниками порадують глядачів ще й фінальною піснею. Море емоцій та незабутніх вражень чекайте від найсильніших вокалістів країни.

Переможця шоу визначатимете саме ви - глядачі. Для цього прямий ефір зробить перерву для SMS-голосування та підрахунку результатів, після чого знову буде пряме включення, під час якого ведучий оголосить переможця! Тож не пропустіть фінальну битву найкращих хорів України та оберіть хор, який до вподоби саме вам!

http://www.1plus1.ua/online

Мультик було показано наприкінці грудня 2011 р., і тоді про нього писали так: це історія про багатія, який ненавидить Різдво і намагається зруйнувати всі різдвяні традиції. Але несподівано для себе він розуміє, що безсилий, - коли натрапляє на зачароване місце, яке неможливо знищити...
Нині можна побачити у цьому мультику справжнісінький сценарій Євромайдану!
Ось що написала у коменті на УП Ірина Головко http://life.pravda.com.ua/person/2013/12/20/146598/view_comments/page_1/:

Ось вкотре переглянула мультик-щедрівку, створену О.Скрипкою ще у 2011 році. В голові не вкладається: сценарій цьогорічного майдану...невеликий мітинг за "merry Xmas", розгін з застосуванням сили і побоїще сніговиків, заборона сніговиків, ялинок, відловлювання снігу ...щедрувальники ідуть на майдан і "боротьба" вже не за святкування, а за збереження зимових традицій....на майдані своє життя, контрастує із "зовнішнім міським пейзажем..."жовтий грейдер! таранить "барикаду" майдану...яскраві персонажі - хлопчик в ОКУЛЯРАХ, дівчинка в білих колготках з червоними СЕРДЕЧКАМИ, ...та купа деталей, дивіться самі:

"" (Watch on YouTube)

Прощай, гаранте, Не повертайся!
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао!
І Межигір'я, і Сухолуччя
Музеєм стане завтра все.
Жорстокий беркут, Суди продажні...
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао!
Ні прокурори, ні Вовка Путін,

Не захистять вони тебе!
Вставай Країно! Прокиньтесь люди!
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао!
Всім на Майдани виходить треба
Проти свавілля влади стать.
Нам буде важко, Ми всі це знаєм.
А батя чао, батя чао, Батя чао-чао-чао!
Та за свободу рідного краю Боротись будем до кінця!

Originally posted by

rich_ka at Бувай здоров, коханий мій

Роздуми про фольклор український часів другої світової.
А де ж той фольклор, шановні друзі і подруги? Знаєте ви щось народне про боротьбу з фашизмом? Чули? Співали? Може, в книжці читали?
Я! Я! Я читала!
Я сьогодні в ЖЖ читала, що буде 21\22 червня така зустріч в нашім краї, зі співанням воєнних пісень і спогадами про початок війни. І задумалась, загалом, я сьогодні цілий день думаю, бо мене горло болить, і більше ні на що не здатна. Так от, думаю, а що ж вони співатимуть? Ночь коротка? Чи тьомная ночь? А чом же наш народ нічого не склав про цю подію трагічну? Про війну народну священну?
І в мене є кілька версій.
Але в мене є ще і пам"ять.
І пам"ять моя видає мені шедевр: "налетіли чорні круки стали ягоду клювать, налетіли поліцаї, стали дівчину в"язать". От тільки беруть мене сумніви щодо народності. Ви скажіть чесно, ви такий текст співати будете? І де, на свадьбі чи на випроваженії?
Ну і я про це ж подумала.
І тут згадала ще один текст. І засоромилась. Бо цей текст можна співати, ну не на свадьбі, але в дружньому колі точно можна.
Я цей текст з партизанських мемуарів пам"ятаю, з тих, що в "лєсах под Ровно" стрибали "в лєгенду". І ,здається мені, Оксана Іваненко її згадувала. Така сумна пісня, дівчину везуть в Німеччину, а вона співає: "Бувай здоров, коханий мій, пора мені в дорогу, розвіється китиця мрій без тебе молодого".
Гарний текст, а мелодії я не знаю, тому полізла в інтернет, думаю, може хто наспівав.
Так і є, текст без мелодії, рубрика "повстанські пісні".
http://nashe.com.ua/song/17013
"Автори пісні невідомі. З великим почуттям пісню співали повстанки у кременецькій тюрмі. Співаючи цю пісню, вони подумки звертались до свого минулого, до коханих, а хто не мав ще коханого, то звертались до вимріяного, передбачаючи, що може ніколи такого не будуть мати, бо йдуть на жорстоку каторгу. Життя їх гнало ворожою волею на Колиму, Воркуту, звідкіля рідко хто повертався. Тих, хто вижив, відбув строк, додому не відпускали. Вони "вільними" продовжували виконувати каторжні роботи."
Ну і сам текст:

Бувай здоров, коханий мій,
Бо я іду в дорогу.
Розвіється китиця мрій
Без тебе дорогого.

Надія, мов вишневий квіт,
Розвіється вітрами,
А я піду в далекий світ
Незнаними шляхами.

В повітрі котяться дими,
Машина вже готова.
Приїдь, коханий, пригорни
І поцілуй без слова.

Бо, певне, я не повернусь...
Ти не вдавайся в тугу.
Бувай здоров, коханий мій...
...Ти, може, знайдеш другу.

Дзвіночок дзвонить дзень-дзень,
Машина вже готова,
Не вчую більш твоїх пісень,
Не вчую ані слова.

Але мені здається, що не все тут просто. Куди везуть ту дівчину? Якщо на Колиму, то як вона з коханим може попрощатись? Хто що знає про цю пісню? Знайшла ще таке посилання:http://proridne.com/pisni/%D0%91%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%99%20%D0%97%D0%94%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%92,%20%D0%9A%D0%9E%D0%A5%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9C%D0%86%D0%99.html Запис. В Зілінський в м. Чортків, Тернопільської обл., 1948. Мелодію розшифрував Л. Ященко. (Пісня була поширена під час масового вивозу молоді до Німеччини в 1941-42 рр.).
Хто мене просвітить? Хто з вас знає про цю пісню? Вона не у Чорткові написана, авторка тексту з цього боку Збруча росла, так мені видається.

В основі альбому лежать музичні твори композитора Богдана Весоловського (1915-1971), який писав музику у Львові у 1930-х роках. За словами Олега Скрипки, «стиль «ретро», в якому виконаний альбом «Жоржина», вважаю вишуканим. До того ж, джаз, танго, фокстрот, свінг зазвичай вважаються європейськими та заокеанськими жанрами, а цим проектом я хочу показати, що і наша країна має власну багату, неповторну та якісну музичну історію».

http://muzofon.com/search/%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0