nikitanik

— У такому разі коли ж з’явився портрет Віктора Ющенка, про який зараз говорять як про пророчий? Якась броунівська стихія на цьому портреті впивається йому в обличчя...

— Портрет Ющенка було написано 2003 року. У цей період я написав ще один портрет. Це замовлення, які надійшли від людей, котрі мені й без мого прохання допомагали. Коли вони звернулися, я не зміг їм відмовити...

Але не можу погодитися, коли мій портрет Ющенка інтерпретують як пророцтво помаранчевої революції й особистої драми Віктора Андрійовича...

Хочете самі подивитися в каталозі?

— Мені здається, цей портрет доречно аналізувати лише в кольорі. Справді, переважає помаранчевий, символічно наявні жовтий і блакитний, є вкраплення червоного. Що ви відчували, коли працювали над цим портретом?

— Я малював і відчував потяг людей до Ющенка як до свого улюбленця. І намагався зобразити його серед концентрації людського тепла, рук, прапорів, що накрили його своїми бажаннями. Його образ на моїй картині просвічується крізь потік буйства прояву народної любові. Того, що саме дійство обов’язково відбудеться на Майдані і що воно називатиметься помаранчевою революцією, я, звісно ж, собі не уявляв.

— Можна припустити, що ви цим портретом підказали колір революції. Це дивно, адже у ваших роботах помаранчевий трапляється вкрай рідко.

— Справді, це колір, якого я практично не використовую. Для мене він не матеріальний. Щоправда, в абстрактних речах він у мене з’являється, а в філософських я його не бачу. Уперше в мене золотисто-помаранчеві теплі відтінки з’явилися лише в Америці.

(Уривок з інтерв"ю в ДТ)