Унікальне фото "Душа України" може потрапити до Книги Рекордів Гіннеса

[nikitanik]

По-справжньому історична подія відбулася на Михайлівській площі столиці. Там робили найбільшу фотографію в світі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. За сприяння відомої мережі готелів, задля одного фото вдалося зібрати понад півтисячі представників іменитих національних колективів. А це і хор імені Вірьовки, і капела бандуристів, і ансамбль Вірського. Натомість ідейник проекту, американський фотограф з українським корінням Сергій Мельникофф задля гарного кадру піднявся у небо на повітряній кулі. Світлину із назвою "Душа України" вже незабаром не тільки побачать у всьому світі, а й внесуть як найбільшу до Книги Рекордів Гіннеса.
Фото буде роздруковане зі слайдової плівки з одиничного кадру. Світлина має вийти розміром 8х3 метри. Учасники акції сподіваються, що своєю енергетикою зможуть дати поштовх країні, аби та розвивалася швидше та ставала все кращою.
Більше читайте, а також дивіться фото і відео тут: http://tsn.ua/kyiv/unikalne-foto-dusha-ukrayini-mozhe-potrapiti-do-knigi-rekordiv-ginnesa-313364.html

Та сама інформація в російському ЗМІ: Душа Украины оказалась самой большой в мире!

MFF выполнил самую большую фотографию в мире в Киеве

Фотопанорама "Душа Украины" посвящается предстоящей ассоциации Украины с Евросоюзом –
кульминационной точке четырех веков украинской борьбы за достойный статус в Европе!

Из официального пресс-релиза компании-владельца всемирной сети отелей Интерконтиненталь: 28 сентября с территории Михайловского Златоверхого Собора поднимется в небо тепловой аэростат, чтобы запечатлеть уникальный снимок Михайловской площади, где рядом с памятником княгине Ольге соберется более 500 певцов и музыкантов, представляющих национальное украинское искусство: Академический народный хор им. Веревки; Национальный академический ансамбль танца им. Вирского, Капелла бандуристов Украины и Национальный академический оркестр народных инструментов.
По случаю празднования своего пятилетия, отель InterContinental Kiev поддержал инициативу известного американского фотографа Сергей Мельникоффа создать самую большую фотографию в мире. Неукротимая творческая натура позволила мастеру высокохудожественной фотографии набрать полутысячную массовку ведущих украинских артистов в национальных украинских костюмах с музыкальными инструментами, для единого исторического кадра.
Панорама «Душа Украины» будет напечатана на артистическом холсте размером 8 х 2,7м с единичного слайда. Это дает право заявить такую художественную работу, как самую большую по размерам не только в Украине, но и во всем мире. В таком формате будет создан единственный экземпляр фотографии, что дает право её владельцу обратиться за регистрацией в Книгу рекордов Гиннеса.
Проект «Душа Украины» выходит далеко за рамки упоминания во всемирной книге рекордов. InterContinental покажет уникальную панораму во всех 170 отелях сети InterContinental на пяти континентах. Также с оригинального диапозитива будет отпечатано лимитированное количество номерных копий меньшего размера для VIP-гостей. Уже в конце этого года панорама «Душа Украины» будет выставлена в Совете Европы на персональной выставке фотографа и открывать уникальный фотоальбом «Украина».
Работу Мэтра фотоискусства освещают крупнейшие мировые агентства, в том числе Discavery, CNN, BBC World и национальное телевидение Украины.
http://ipvnews.org/

Comments

Re: Доречний офтоп!

[maksymus.livejournal.com]

Як на мене, краще звучатиме: Багато хто тільки тепер почули.... Тут тепер цілком виправдане і доречне, адже мається на увазі відома подія у минулому, що вона змінила знання.


Але ви не зможете побудувати таку фразу без прислівника зараз у значенні «в даний час»: Я зараз не маю часу на теревені.

Речення я тепер не маю часу означатиме, що не маєте часу в результаті якоїсь події у минулому, і не матимете до якоїсь іншої події у майбутньому. Але це зовсім не даний момент, а тривалий.

Речення я отепер не маю часу можливе, але надає стилістичного забарвлення, адже отепер має занижений відтінок. Те саме тепер, натепер, ниньки.

Речення я нині не маю часу не годиться, бо звучатиме урочисто, приблизно «я в наш час не маю часу».

Re: Доречний офтоп!

[nikitanik.livejournal.com]

Маєте рацію. Тільки я ніколи не знаю, як правильно узгоджувати тут підмет і присудок: "Багато хто почули" чи "багато хто почув"

Re: Доречний офтоп!

[maksymus.livejournal.com]

Слушно! Тут узгоджувати треба з хто в однині. Це в мене помилковий залишок від попередніх варіантів, що їх перебирав на клавіатурі.

Re: Доречний офтоп!

[harnack.livejournal.com]

Не треба боятися і іменникового значення:

// у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом /= БАГАТО КОМУ/ подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).

Re: Доречний офтоп!

[harnack.livejournal.com]

Дурниці!

1) Я тепер/отепер НЕ МАЮ часу на теревені.

2) Але бач зараз БУДУ МАТИ часу досхочу.

БО: ЗАРАЗ - отак через п'ять хвилин чи півгодини (коли закінчу ОТЕПЕРІШНЮ поважну справу пояснення про тепер/зараз) - БУДУ МАТИ вдосталь часу.

Коряляція "тепер" із "дотепер" (семантика минулого часу) - не є обов'язково для автономії отого "тепер" та теперішнього часу.

Саме "зараз" вступає в логічне часове напруження: не отепер (в оцей даний момент чи час - в ТЕПЕРІШНЬОМУ часі) - а саме ЗАРАЗ, в якомусь негайному МАЙБУТНЬОМУ.

Якщо для когось чіткість дотепер/тепер/отепер/натепер/відтепер незрозуміла - то "зараз" має абсолютну часову чіткість: воно не може анінаскілечки тривати і належить до майбутнього часу (як і, скажімо, "незабаром"). Лиш треба перестати думати отим "сейчас"! Не диво - що Ви не змогли побудувати доречне речення саме із "зараз": воно у Вас виконує суржикову функцію російського "сейчас" - і паскудно триває (зрозумійте - що "даний момент" ТРИВАЄ).

Re: Доречний офтоп!

[nikitanik.livejournal.com]

А що нам кажуть довідники і словники?
*Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). http://slovopedia.org.ua/34/53399/33331.html

Це факт мовлення - подобається він Вам чи ні. Кажуть "зараз в ефірі" (тобто саме у цей даний момент, в теперішньому часі) - і НЕ кажуть "тепер в ефірі" чи "нині в ефірі"

Це просто факт реального мовлення

Re: Доречний офтоп!

[harnack.livejournal.com]

Та суржик делогізує й знемовлює. Фактом є також - що не вживають кличного відмінка та закличної форми дієслова: отак доказується суржик та невихованість у мові.

Ви хоч дочитали до кінця?

З цих прикладів випливає, що й у наведених на початку фразах із сучасної літератури краще було б, якби замість недоречного тут прислівника зараз стояли інші, саме в цьому тексті потрібні слова: «Де гули набої, нині сміх звучить»; «У нас тепер весна».

Re: Доречний офтоп!

[nikitanik.livejournal.com]

Я зрозумів Вашу думку. Ви вважаєте, що використовувати слово "зараз" як синонім "тепер" неправильно.
Але мовлення не питає наших побажань і розвивається так, як розвивається.
Я не думаю, що це так аж дуже зашкодить українській мові, якщо "зараз" набуде (вже набуло?) додаткового значення "тепер". Якщо тільки в цьому буде проявляться суржик - це не біда) НМД, звичайно

Re: Доречний офтоп!

[harnack.livejournal.com]

То не моя думка - а думка всіх мовних авторитетів ба й, як ото й всіляко доказано, самої органіки мови (від Шевченка, до Огієнка, до Шевельова). Від суржикософістики - шкода і для комунікації і для риторики, а тим паче для творчості (доброго українського театру та детективу без чіткого розуміння часу та чергування вчинків у часі - годі й уявити). Когнітивна лінгвістика орудує поясненнями: дедиференціація призводить до плутатнини та недоречностей та ампутації смислів та лексики. Я навів безліч прикладів із суржико-недорік: ніколи не вживають доречного "зараз" чи "тепер" (та гляньмо й на самого Максима). Треба усвідомити каузальність - чим теє спричинено.

Зрештою - якщо когось треба тягнути за чуба - мене отакі люди й не цікавлять. Творчість є відповідальністю - а суржикостихійність є безвідповідальністю.

Re: Доречний офтоп!

[harnack.livejournal.com]

Виправмо ненавмисну момилку - як ото й годиться:

КорЕляція "тепер" із "дотепер" (= семантика минулого часу, але ТЕПЕР можна корелювати також із ВІДТЕПЕР) - не є обов'язковоЮ для автономії отого "тепер" та теперішнього часу.

Добавмо - що малодушний суржикосиндром Максима боїться українізмів: бач оте “щойно” - аж таке неприродне для нього та для його суржикоселекції чи суржикокомпетентності. Ось як органіка мови свідчить про релевантність того слова - і саме синтагмою “щойно тепер” у Франка:

ЩОЙНО,
1. присл. Зовсім недавно, тільки що, тільки-тільки.
3. част., підсил., перев. у сполуч. із займ. і присл.Уживається для увиразнення чого-небудь; саме, якраз. Щойно тепер /!!/ почались тяжкі часи для братів (Іван Франко, VI, 1951, 167).Щойно тільки /!!/ — як тільки, тільки-но. — Ні, не скину [кожуха]! — мужик каже, — Бо натуру маю: Щойно тільки з себе скину, То все пропиваю (Степан Руданський, Тв., 1956, 137); Любові Прохорівні раптом здалося, що і в її житті щойно йде тільки пишне літо (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 65).

Про суржикосиндром Бруховецького між українцями - суцільна коґнітивна справа суржикокомпетентності:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&key=1324229744&first=1335193215&last=1322170302