Наталка Зубар: ВОЛЯ в творчості Тараса Шевченка (лінгвістичне дослідження)

[nikitanik]

http://maidanua.org/2013/03/volya-v-tvorchosti-tarasa-shevchenka-plyus-trohy-franka-liny-i-huhelya/

Слово “воля” у творах Шевченка зустрічається  51 раз, “волі” – 134 раза, “волю” – 64 (звісно, що сюди входять і неволі, але їх набагато менше, наприклад – неволя – 6 разів). Цікаво, що “свобода” в Шевченка зустрічається аж 8 разів і тільки в російськомовних текстах!
Автор наводить найрізноманітніші контексти і словосполучення зі словом "воля": доля і воля; світ і воля; козацькая воля; поле і воля, степ і воля; і слава, і воля; душа і воля; в Т.Ш. воля встає, росте, спить, тобто є ІСТОТОЮ; правда і воля йдуть у Т.Ш. чи не як синоніми; БОЖА ВОЛЯ, яка до того ж ще й свята воля, праведна воля...

Зокрема, робить і такий висновок: "Я переконалася, що Шевченко був стихійним лібертаріанцем. Таким чином маємо двох титанів (перший – Сковорода). Добре б ще третього вітчизняного класика такого знайти для порядку".

ВОЛЯ





(влада над собою) самовладання, самовлада; (до перемоги) наполегливість, рішучість; (прв. уфр.) бажання, жадання, хотіння, сил. вимога, наказ; (із сл. моя) влада; (народів) свобода, незалежність, самостійність, вільність; (рабам) визволення, звільнення, розкріпачення; (птаству) благодать, лахва. Джерело

Поезія

(Там, де це не Шевченко, це вказано.)

Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна .
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..

Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люде на світі —
Сріблом-злотом сяють,
Здається, панують,
А долі не знають,—
Ні долі, ні волі!
З нудьгою та з горем
Жупан надівають,
А плакати — сором.
Возьміть срібло-злото
Та будьте багаті,
А я візьму сльози —
Лихо виливати;
Затоплю недолю
Дрібними сльозами,
Затопчу неволю
Босими ногами!
Тоді я веселий,
Тоді я багатий,
Як буде серденько
По волі гуляти!

Де поділось козачество,





Червоні жупани?





Де поділась доля-воля, (доля і воля дуже часто ходять разом не тільки в Т.Ш., навіть галімі політики постійно їх вживають разом)





Бунчуки, гетьмани?

І волю-долю молодую, (воля часто у класиків молода)

Сини мої, гайдамаки!





Світ широкий, воля,— (світ і воля – дуже часто вживаються чи не як синоніми причому і в ХХ сторіччі теж)





Ідіть, сини, погуляйте,





Пошукайте долі.

Ніби знову я на волю,





На світ народився.

Як та воля, що минулась,





Дніпр широкий — море,





Степ і степ, ревуть пороги,





І могили — гори,—





Там родилась, гарцювала





Козацькая воля; (дуже часто вживане сполучення по всій літературі і сучасній також)

Там в широкім полі воля; (поле і воля, степ і воля – сталі сполучення, мабуть архаїка, але треба з тим рахуватися)

Своє поле! Яке то ти





Широке… широке!..





Як та воля

Не плач, серце, єсть у мене (отут ключ до тої “сили волі”)





І сила, і воля,

В своїй хаті своя й правда,





І сила, і воля.

Наш бенкет кровавий.





Наша воля й слава!» (оце якось треба наголосити, що “і слава, і воля” взялося в Т.Ш. тобто є ГОСТованим українським кодом)

Встань же, боже, суди землю





І судей лукавих.





На всім світі твоя правда,





І воля, і слава.

Будемо гуляти,





Братів визВОЛЯти. (слово “визволяти” дуже хорошо римується з “повернемо Україну собі”)

Не вмирає душа наша,





Не вмирає воля. (душа і воля теж часто вживаються разом, крім того “воля” – безсмертна і відокремлена від людини)

Оце воля спить! (воля спить вже сторіччями, свіже – в Л.Костенко “Де воля спить, її ще й приколишуть”)





Лягла вона славно, лягла вона вкупі





З нами, козаками! Бачиш, як лежить —





Неначе сповита!.. Тут пана немає,





Усі ми однако на волі жили!





Усі ми однако за волю лягли,





Усі ми і встанем, та бог його знає,





Коли-то те буде.

У нас воля виростала, (в Т.Ш. воля встає, росте, спить, тобто є ІСТОТОЮ – це і в словниках пишуть сучасних)





Дніпром умивалась,





У голови гори слала,





Степом укривалась!

Встане правда! встане воля! (правда і воля йдуть у Т.Ш. чи не як синоніми)

За святую правду-волю (пошук на “правда і воля” вивів на доречний текст Юрко Колючка: Правда й воля )

І розпустить правду й волю





По всій Україні!

Борітеся – поборете,





Вам бог помагає!





За вас правда, за вас сила





І воля святая!

(В класиків дуже часто вживається сполучення БОЖА ВОЛЯ, яка до того ж ще й свята воля, праведна воля)

І присягнете в горю чинить





Його праведну волю.





(Іван Франко)

Се був кущ огняний, що велів





Вирвать люд мій на волю?..





(І.Ф.)

Це на тему Let me people go – Мойсей

На відміну від Т.Ш в І.Ф. воля переважно божа, тобто воля (liberty) то результат волі бога (God’s will). В Т.Ш. є як божа воля, так і якесь натуральне явище волі, істота волі, чого нема в І.Ф. та інших

Накрутивши пошуком Кобзар я переконалася, що Шевченко був стихійним лібертаріанцем. Таким чином маємо двох титанів (перший – Сковорода). Добре б ще третього вітчизняного класика такого знайти для порядку.

Що може бути вольним:

Крім звісно людей…

И между ними вольной речью





Он пламенел.

И вольным гимном помяните





Предтечу, друга своего.

За що закрив їх добрі очі





І вольний розум окував





Кайданами лихої ночі!..

І думу вольную на волю





Із домовини воззову.

Світе вольний, несповитий!

Що можна робити з волею

Чинять свою волю





Волю рятувати,





Люде, що зібрались волю боронить.





Виглядала волю.





Повіруєм ще трохи в волю,





І розпустить правду й волю

А щоб збудить





Хиренну волю, треба миром,





Громадою обух сталить;

Бажаючі шукати всяке в Кобзарі – можете робити це тут – одна сторінка чисто тексту, зручно

В пошуках надибала цікаве – що корінь “вол” входить до слова реВОЛюція :) А також симВОЛ. Етимологічно – вроде ніякого відношення, зате звучить близько.

Вічний революцйонер —





Дух, що тіло рве до бою,





Рве за поступ, щастя й волю, —





Він живе, він ще не вмер.





(І.Ф.)

Етимологічне

Тут етимологія і зв’язок з не-слов’янськими мовами (маст рід нагорі Фасмера, решта – факультатив)

Він не вказав will але я думаю зв’язок між Wahl (wollen) і will – очевидний.

Отут кляті москалі дослідили, як від Вяземського до Пушкіна слово “воля” набуло семи “свобода”

З огляду на це і Wahl-will я думаю первинне значення ВОЛЯ все ж таки було will , а потім вже якимось чином з’явилася “свобода”.

Цікаво, що “свобод” в Шевченка зустрічається аж 8 разів і тільки в російськомовних текстах!





Натомість “воля” – 51 раз, “волі” – 134 раза, “волю” – 64 (звісно, що сюди входять і неволі, але їх набагато менше, наприклад – неволя – 6 разів)

У Франка ж “свобода” чисельно значно переважає “волю”.

Сучасні методи оцінки

Гугель (україномовні тексти)





свобода – 4 310 000





воля – 2 800 000





(правда левову частину жеруть ВО Свобода та Воля-Кабель, як їх відсіяти я не знаю)

російськомовні тексти





свобода – 244 000 000





воля – 13 000 000

Різниця просто вражає. Тобто попри кодифікованість в російській мові ВОЛЯ не дуже вживається!

Англійська





freedom – 1 090 000 000





liberty – 993 000 000





(тобто в нас ситуація таки ближча до цивілізованого світу)

До речі – civil liberties мають таки бути не громадянські свободи, а громадянські вольнощі, якщо вже строго.

===========

Дозвольти закінчити сей літературознавчий изьіск доречною цитатою:

Та слави людської зовсім ми не бажали,





Бо не герої ми і не богатирі.





Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли





На себе пута. Ми рабами волі стали:





На шляху поступу ми лиш каменярі.





(І.Ф.)

Шукала і коментувала Наталка Зубар. Писали – класики.

Comments

[rich-ka.livejournal.com]

Мій улюблений з Шевченка , про волю і душу:

1 тут, і всюди — скрізь погано.
Душа убога встала рано,
Напряла мало та й лягла
Одпочивать собі, небога.
А воля душу стерегла.
«Прокинься,— каже.— Плач, убога!
Не зійде сонце. Тьма і тьма!
І правди на землі нема!»
Ледача воля одурила
Маленьку душу. Сонце йде
І за собою день веде.
І вже тії хребетносилі,
Уже ворушаться царі...
І буде правда на землі.

[nikitanik.livejournal.com]

Дякую! Який прекрасний вірш!