nikitanik

Переяславська Рада починається знов.
Не приїде Ульянов, не приїде Хрущов,
Є хахли невмирущі, московитів нема -
Позмітала в могили азіатська чума.
Але Путін приїхав, мов колись Бутурлін,
І жадає дзвонити в переяславський дзвін...
Ми задзвоним, задзвоним, химородна маро,
Ти почуєш, як грає і Дністер, і Дніпро,
Як козацької крові гримить течія -
Україна ніколи не буде твоя!

Ти почуєш, як дзвонить пшениця в блакить,
Як Виговського шабля в Конотопі дзвенить,
Як Мазепу ламає петровська орда,
Як у Сеймі Червонім закипає руда.
Як горять у Батурині крики дітей,
Як сміється від горя у Полтаві Еней,
Як Тарас піднімає державний клейнод,
Як рабів дух свободи обертає в народ.
Як на шиях тріщить тристалітня шлея,
Україна ніколи не буде твоя!

Ми без тебе на Раду зберемося самі,
І приїде Богдан у пошані й срамі,
І розкаже, як нам за братерську любов
Заплатили тюрмою, скреготанням оков.
Ти почуєш, як дзвонять карпатські вітри,
Як на площі гудуть не твої прапори:
Хай встає Джугашвілі із гробу, як звір,
Хай підписує зрадник яничарський папір.
Хай згинається вдвоє хребет холуя -
Україна ніколи не буде твоя!

В Переяславі Рада, ні, не Рада, а Суд:
Всі облуди й полуди палахтять, як мазут,
Прозріває на сонці наша доля сліпа.
Під снігами Сибіру видно сотні УПА,
Під полями Вкраїни - мільйони людей,
Що від голоду спухли й обернулися в глей.
Ти приїхав дзвонити, повертайся - й дзвони,
Всіх царів піднімай з кам'яної труни,
Дай орлові двоглавому голосок солов'я -
Україна ніколи не буде твоя!

побачив в