З днем народження, Тарасе Григоровичу!

фотопортрет Тараса Шевченка, 1859 рік, Київ. Фотограф Іван Гудовський

ДОЛЯ

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

1858 р.

Наталка Зубар: ВОЛЯ в творчості Тараса Шевченка (лінгвістичне дослідження)

http://maidanua.org/2013/03/volya-v-tvorchosti-tarasa-shevchenka-plyus-trohy-franka-liny-i-huhelya/

Слово “воля” у творах Шевченка зустрічається  51 раз, “волі” – 134 раза, “волю” – 64 (звісно, що сюди входять і неволі, але їх набагато менше, наприклад – неволя – 6 разів). Цікаво, що “свобода” в Шевченка зустрічається аж 8 разів і тільки в російськомовних текстах!
Автор наводить найрізноманітніші контексти і словосполучення зі словом "воля": доля і воля; світ і воля; козацькая воля; поле і воля, степ і воля; і слава, і воля; душа і воля; в Т.Ш. воля встає, росте, спить, тобто є ІСТОТОЮ; правда і воля йдуть у Т.Ш. чи не як синоніми; БОЖА ВОЛЯ, яка до того ж ще й свята воля, праведна воля...

Зокрема, робить і такий висновок: "Я переконалася, що Шевченко був стихійним лібертаріанцем. Таким чином маємо двох титанів (перший – Сковорода). Добре б ще третього вітчизняного класика такого знайти для порядку".

ВОЛЯ





(влада над собою) самовладання, самовлада; (до перемоги) наполегливість, рішучість; (прв. уфр.) бажання, жадання, хотіння, сил. вимога, наказ; (із сл. моя) влада; (народів) свобода, незалежність, самостійність, вільність; (рабам) визволення, звільнення, розкріпачення; (птаству) благодать, лахва. Джерело

Поезія

(Там, де це не Шевченко, це вказано.)

Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна .
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..

Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люде на світі —
Сріблом-злотом сяють,
Здається, панують,
А долі не знають,—
Ні долі, ні волі!
З нудьгою та з горем
Жупан надівають,
А плакати — сором.
Возьміть срібло-злото
Та будьте багаті,
А я візьму сльози —
Лихо виливати;
Затоплю недолю
Дрібними сльозами,
Затопчу неволю
Босими ногами!
Тоді я веселий,
Тоді я багатий,
Як буде серденько
По волі гуляти!

( Read more... )