Сергій Жадан: ПЕРЕВАГИ ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ

[nikitanik]

1
В один із днів повернеться весна.
З південних регіонів батьківщини
потягнуться птахи, і голосна
свистулька вітчизняної пташини
озвучить ферми і фабричні стіни,
і грубий крій солдацького сукна,
і ще багато всякого гівна.

2
Але печаль лягає на поля.
Нужда голімі розправляє крила,
докіль поет тривожно промовля:
я є народ, якого правди сила;
цю жінку я люблю, вона просила.

3
Сумна країна у години скрут.
Блукає міщанин поміж споруд,
з усталеним природнім артистизмом
говорить і його словесний труд
повніє нездоровим еротизмом
і побутовим антисемітизмом.

4
Сколовши босі ноги об стерню,
старенький Перебендя коло тину
ячить собі, що, скурвившись на пню,
лукаві діти в цю лиху годину
забули встид, просрали Україну,
забили на духовність і борню,
і взагалі творять якусь фіґню.

5
Бідує місто. Кинувши фрезу,
робітники на заводському ґанку
лаштують косяки, бузять бузу,
розводять спирт, заводять варшав’янку
і, втерши соплі та скупу сльозу,
майовку перетворюють на п’янку.

6
Село мине спокуту цю тяжку.
Село – це корінь нації, це води,
що рушать берег. Молодь на лужку,
довірившись сільському ватажку,
заводить, навернувшись до природи,
народні сороміцькі хороводи.

7
Тому життя ніколи не втрача
своїх прозорих гомінких проекцій.
Стрімкий юнак, легке дитя ерекцій,
хапа за руку втомлене дівча,
і вже вони – аж дня не вистача –
займаються конспектуванням лекцій,
зневаживши вимоги контрацепцій.

8
І лиш зоря над містом пролягла,
юнак змахне краплини із чола
і молодечо усмішкою блисне.
Бо попри те, дала чи не дала,
у щастя людського два рівних є крила:
троянди й виноград – красиве і корисне.

1998

Comments

[alex-vinokur.livejournal.com]

В поэме Константина Симонова "Первая любовь" есть строки

Прошла, как мимолетное виденье,
Прошла, как гений чистой красоты.

http://androprono.edusite.ru/rgb_sh/simonov/lybov.htm

Понятно, что в этом случае примечание, что строки в общем-то пушкинские, только повредило бы.



В связи с этим вопрос (я просто не знаю): насколько широко известно, что последние две строки - Рыльского. Если это известно, то и здесь подобное промечание повредило бы стихотворению.

[nikitanik.livejournal.com]

Дивно, що Ви не знаєте - адже навчалися у львівській школі, а цей вірш був у програмі з української літератури для вивчення напам"ять.
А також напам"ять ми вивчали вірш Павла Тичини "Я утверждаюсь", рядок з якого "я є народ, якого правди сила" (тут у другій строфі в Жадана) також відомий кожному українцю, що вчився в середній школі (окрім двієчників, звичайно, які взагалі не вчили ніяких віршів))

[nikitanik.livejournal.com]

Ну й Перебендя, звичайно - відомий вірш Шевченка, теж з шкільної програми:
Перебендя старий, сліпий,
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає...