Ольга Плахотник: Вірш про феміністку
Nov. 5th, 2013 05:01 pmOriginally posted by
ekramarenko at !!!
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Originally posted by
maryxmas at на радостях, що нам віддали інтернетік, читала вчора свій жж за 2006 рік.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
і знайшла там отакий віршик (а хто авторка, пригадати не можу)
Принеси мені, бабцю, сніп любистку,
завари мені зілля, щоб мити коси.
Полетіли у вирій все феміністки,
а мене полишили голу і босу,
Залишилась корова – треба доїти,
залишились індики – на те, щоб дбати,
До садочка ще не відведені діти,
не зварений борщ, не метена хата,
А вони – помахали крилом різьбленим
З рожевим відтінком по самому краю.
То чому ж ви, сестри, не взяли й мене?
Та тому, що клопоту в тебе багато,
(Корова, індики, борщ, діти і хата),
тому, що думкою ти не крилата,
а якщо й злітаєш – то низько-низько…
Зась, небоже, тобі в феміністки!
звідси
Принеси мені, бабцю, сніп любистку,
завари мені зілля, щоб мити коси.
Полетіли у вирій все феміністки,
а мене полишили голу і босу,
Залишилась корова – треба доїти,
залишились індики – на те, щоб дбати,
До садочка ще не відведені діти,
не зварений борщ, не метена хата,
А вони – помахали крилом різьбленим
З рожевим відтінком по самому краю.
То чому ж ви, сестри, не взяли й мене?
Та тому, що клопоту в тебе багато,
(Корова, індики, борщ, діти і хата),
тому, що думкою ти не крилата,
а якщо й злітаєш – то низько-низько…
Зась, небоже, тобі в феміністки!
звідси