post

Originally posted by gloria_ma at post

А я то гадала, звідки у Лева Жемчужникова і Олексія Толстого (тих самих, що частина "Козьми Пруткова") така любов до України.
Жемчужников боготворив Шевченка, малював проникливі картини на українську тематику, мріяв про відродження української архітектури, збирав наш фолькльор. В в українському журналі "Основа" видавав свої гравюри із серії "Живописная Украина" - серію офортів, названих в честь і в пам'ять Т.Г.Шевченка і які, за задумкою Жемчужникова мов би служили продовженням однойменної серії Шевченка...

(картини, як і майже всі зображення в інтернеті - одна двадцята від оригіналу. Оригінал, до речі, в Київському музеї українського мистецтва)
Такий запис залишив Тарас після зустрічі з Жемчужниковим: «Як би я щасливий був побачити цю людину, яка так щиро, нелицемірно полюбила мою милу, рідну мову і мою прекрасну, бідну батьківщину».
А Олексій Костянтинович Толстой  був особистим другом Олександра II, і коли той в честь зходження на трон  підписував всім в'язням амністію, відмовився відпускати із заслання тільки Тараса Григоровича. І тоді граф Олексій влаштував істерику заявив: або ви, государ, підпишите амністію Шевченку, або ноги моєї тут ніколи не буде!"
І цар уступив...

Так от. Вони обидва - двоюрідні брати, правнуки (по матерям) останнього гетьмана України - Кирила Розумовського...

Ты знаешь край, где все обильем дышит,
Где реки льются чище серебра,
Где ветерок степной ковыль колышет,
В вишневых рощах тонут хутора,
Среди садов деревья гнутся долу
И до земли висит их плод тяжелый?
( Read more... )