Микола Руденко: "Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм..."

Фронтовий політрук, інвалід ВВВ, нагороджений орденами Червоної зірки, Великої Вітчизняної війни І ступеня, 6 бойовими медалями.
Дисидент, засновник Української Гельсинської Групи і її перший голова.
В"язень брежнєвських уральських та мордовських таборів суворого режиму.
Український поет, письменник, філософ.
Серед вітчизняного письменства Микола Руденко – єдиний, хто удостоєний найвищого визнання в нашій державі – звання Героя України!...

"Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм..."

Пліч-о-пліч  сплю  з  колишнім  поліцаєм,  
Що  наше  військо  зрадив  у  бою.  
Частенько  він  мене  частує  чаєм  —  
І  дивно:  я  не  відмовляюсь  —  
П’ю.  

Він  убивав,  він  катував,  він  вішав.  
Тепер  чекістський  подарунок  п’є.  
У  нього  завше  ватянка  новіша  
І  кусень  сала  у  торбині  є.  

По-табірному  він,  звичайно,  сука,  
Та  я  його  за  барки  не  візьму.  
Окопного  поета-політрука  
Під  пильний  нагляд  віддано  йому.  

Отож  доживсь  —  
Хоч  голова  вже  срібна.  
А  розкумекати  зумів  не  все.  
Його  професія  завжди  потрібна:  
Теля  покірне  дві  корівки  ссе.  

Та  дідько  з  ним, з  отим  людським  
звичаєм,  —  
Його  мені  не  втямити  ніяк.  

Розщедрились  міцним,  аж  чорним  
чаєм  —  
Це  в  таборі  те  ж  саме,  що  коньяк.  

За  склянкою  не  так  похмуро  й  тісно,  
Чаїнки  ворухнулися  внизу…  
Співає  поліцай  полтавську  пісню,  
А  я  ковтаю  київську  сльозу.

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16936