Взагалі- то, ми маємо безпосередній стосунок до творення літературних форм обох цих мов. Як євреї творили і ідіш і ладіно. Та на цьому аналогія закінчується. І ідіш і ладіно слугували збереженню національної самобутності. Натомість в нас цю роль виконувала лише українська. Російська ж було знаряддям асиміляції. Тому , скажімо, повернення до "об'єднуючої" старослов'янської за прикладом івриту не можливе. Збереження і розвиток нації, пертворення її в модернову можливі лише на базі української.